КПНЗ "Березнянський будинок дитячої та юнацької творчості"

У центральній частині селища Березни,

неподалік від головної площі розташований невеликий,

але ошатний будиночок, що з ранньої весни

і до пізньої осені потопає в зелені. Йдучи по дорозі,

необізнана людина може відразу й не помітити його.

Але у більшості березнянців з цим будинком пов’язані найкращі,

найтепліші спомини чудових років дитинства. Що ж це за чудо-будинок?

                                Славна історія закладу

                                             Історія закладу розпочинається  ще з довоєнних часів. Старожили селища                                                 розповідають, що в 30-х роках ХХ століття працював в Березні районний                                                       будинок піонерів. Про його діяльність в роки війни та післявоєнні роки майже                                               нічого не відомо.

                                             Відомо, що в 1954 році піонери селища зібралися на відкриття піонерського                                               клубу. З перших днів у клубі широко розгорнулася культурно-масова робота. В                                             затишному приміщені – веселий дитячий гомін. Під керівництвом першого                                                     директора Дороган Софії (була директором з 1954 р. по 1956 р.) працюють                                                   хоровий гурток, гурток художнього читання.

  В 1956 році директором призначено Корбут Ганну Олексіївну

(була директором з 1956 р. по 1978 р.). Продовжують працювати раніше

відкриті гуртки та відкриваються гуртки: танцювальний, драматичний,

фотогурток.  

                                           Особливою популярністю користується радіогурток

                                         під керівництвом досвідченого радіолюбителя Бойко

                                            Віталія Григоровича. Цей гурток з величезним

                                         задоволенням відвідував Кравченко Олександр,

                                         який згодом прийде в рідний заклад працювати і очолить той же таки радіо                                                   гурток.

                                          Велика увага приділяється розвитку спортивного напрямку. За сприянням Ганни Олексіївни матеріально-технічна база закладу поповнюється спортивним інвентарем.

Розпочинають роботу гуртки з настільного тенісу, шахів, шашок. Працівники Будинку піонерів разом з працівниками райкому комсомолу організовували навчання піонерського активу, старших піонервожатих.

  Заклад жив активним життям, рухався вперед, міцнів духом.

1 квітня 1978 року на посаду директора призначають

Жлудько Олександру Костянтинівну (була директором з 1978 р. по 2008 р.).

  Новизни в роботу закладу додають новостворені гуртки:

випалювальний, в’язальний, крою та шиття, образотворчого мистецтва.

Щомісяця проводяться вечори для учнів старших класів та ранки.

  Приміщення вже не вміщало всіх бажаючих. Тому за ініціативи

Олександри Костянтинівни в 1985 році прибудовується ліве крило

приміщення, підводиться газове опалення. Труднощі з будівництвом поєднувалися з проблемами                                                     створення широкої мережі гуртків. Але допомагав ентузіазм педагогів і                                                         «вимогливість» вихованців

                                           Доброї слави набув танцювальний гурток під керівництвом Вовченко Людмили

                                         Іванівна, що була справжнім майстром в хореографії.

                                         На обласних оглядах художньої самодіяльності вдало виступав не тільки                                                     танцювальний колектив, але й новостворений оркестр народних інструментів                                               під керівництвом Гука Миколи Євсійовича.

                                           З приходом в заклад чуйної людини, інженера за освітою, але педагога за покликанням, Кравченко Олександра Михайловича юні березнянці спрагло потяглися до технічної творчості. Із завзяттям діти займаються в авіамодельному гуртку, пізнають

секрети фотосправи.

  В 80-х роках величезною популярністю користується ляльковий театр, який

очолила Жлудько О. К. Було придбано необхідне обладнання: переносна

стійка, ілюстровані ширми, комплекти ляльок. Діти із задоволенням готували

різні вистави.

  В 1986 році на вимогу часу відкривається гурток ритмічної гімнастики

(аеробіки). Колектив педагогів поповнюється молодими, енергійними

спеціалістами. За рахунок місцевих коштів вводиться посада методиста. Методистом призначають                                                     Лишафай Ірину Іванівну, яка згодом продовжить свою педагогічну кар’єру в                                                   Менському районному Центрі дитячої та юнацької творчості.

                                           Будинок піонерів проводив велику організаційно-методичну роботу, тут                                                         навчалися редактори шкільних стінгазет, піонери-інструктори, голови рад                                                     загонів, працювали піонерський та комсомольський штаби.

                                            З приходом до закладу в 1992 році енергійної, творчої особистості                                                               Литвиненко Тетяни Миколаївни в культурно-масовій роботі стався                                                                 «переворот». Було введено посаду культорганізатора.

Заклад став справжнім осередком проведення змістовного дозвілля

березнянських дітей. Організовуються цікаві свята селищного масштабу,

закладаються нові традиції закладу. Родзинкою всіх свят, на той час, став

фольклорний ансамбль «Джерело», в якому об’єднала голосистих і

талановитих дітей невгамовна і непосидюча Тетяна Миколаївна.

  Наказом № 36 від 12. 11. 1992 року по Менському райвно Будинок піонерів

перейменовано в Будинок школяра.

                                            Життя в дитячому закладі продовжує вирувати. Педагогічний колектив                                                         поповнюється керівниками гуртків, які нещодавно самі були вихованцями. Так                                             в 1993 році розпочинає педагогічну діяльність Гончаренко Т. Я.

                                            Вона очолює гуртки декоративно-прикладного напрямку: «Умілі руки»,                                                        «Дивосвіт», «Паперова пластика», «Фітодизайн», «М’яка іграшка»,

                                          «Бісероплетіння», «Рукоділля», навчаючи дітей,

                                           вчиться сама, разом опановують нові техніки.

                                            В закладі посилюється робота з обдарованими

дітьми. Створено банк даних таких дітей. Талановиті діти є учасниками і

призерами концертів-оглядів, фестивалів, виставок, конкурсів районного,

обласного і всеукраїнського рівнів.

  Наказом № 53 від 18. 06. 2001 року по відділу освіти Менської 

райдержадміністрації перейменовано Будинок школяра на Будинок дитячої

та юнацької творчості. І хоча заклад змінив назву, він продовжує свої кращі

традиції, вносячи в свою роботу нові нетрадиційні форми і методи роботи. Активно співпрацює з освітніми і культурними закладами селища.

                                             1 вересня 2008 року на посаду директора Будинку дитячої та юнацької                                                        творчості призначено Гончаренко Тетяну Ярославівну, яка очолює заклад і                                                    сьогодні.

                                              Навчальний заклад має відповідати сучасним потребам і запитам дітей.                                                      Керівник гуртка Кравченко О. М. опановує комп’ютерну техніку і організовує                                                  гурток «Комп’ютерна грамотність».

                                              Педагогічний колектив закладу поповнюється молодими ініціативними                                                        вчителями: Лагунець Ю. К., Савицька С. А., Шумна М. В., Холявко А. В.,                                                        Овчаренко Т. В., Гончаренко С. С., Хоренко О. О.

  Молоді педагоги працюють над створенням його позитивного іміджу. Це, по-перше, створення розвиваючого творчого середовища, специфічної дружелюбної  атмосфери, духу оптимізму і постійного пошуку. А по-друге, це розробка зовнішніх показників іміджу, що забезпечують ефективну взаємодію закладу з батьками та громадськістю. Створено емблему закладу – ключ, що

відкриває захований скарб душі кожного вихованця. Започатковано вручення

своєрідного «оскара», який має вигляд золотого ключика, що буде талісманом

і допомагатиме дитині у житті.

  Сьогодні, завдяки активній роботі колективу, Березнянський Будинок дитячої

та юнацької творчості є осередком творчої самореалізації, соціальної

адаптації дітей та підлітків, місцем культурного дозвілля, центром пошуку,

розвитку, підтримки юних талантів.